Війна Кремля проти України: погляд чеченця
Ukrainian English French German Polish

Війна Кремля проти України: погляд чеченця

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Коли розпочалась Перша чеченська війна і цей маленький народ усьому світу довів, що незважаючи на суттєво переважаючи сили агресора, з ним можна ефективно боротись, не всім було зрозуміло, що коли Ічкерія не встоїть, то рано чи пізно окупант прийде і на інші землі.

Про це говорила сама історія, адже Росія ніколи не полишала в спокої своїх сусідів. У цьому плані Україну і Чечню багато чого споріднює, попри етнічну окремішність. Ворог завдав не лише удару Чечні, Грузії та Україні. Він влаштував іспит, який оголив наші конкретні вади і сила. Як чеченці оцінюють російську агресію проти України? Про це ми поспілкувався зпредставником чеченської діаспори в Україні, доктором технічних наук, співробітником Фізико-технологічного інституту металів і сплавів НАН України Абді НУРАДІНОВИМ.
 
— Пане Абді, після Першої чеченської війни, у вас було відчуття, що Росія на Чечні не зупиниться, а її агресія буде продовжена?
 
— Ще Рейган казав, що Росія — це імперія зла. Зараз експансія Росії здається досить очевидною і передбачуваною. І для цього не потрібно бути істориком.
 
— Колись Джохар Дудаєв казав, що він є лише «мільйон першим» генералом, адже кожен чеченець по суті своїй воїн. Зараз є лідери в Чечні, які могли б стати потенційною альтернативою Кадирову?
 
— Чи є зараз у Росії реальна опозиція Путіну? Немає. Там само і в Чечні. Це об’єктивна реальність. Чечня — це експериментальна лабораторія в якій відпрацьовуються загальноросійські процеси. Якщо якійсь експеримент не вдався, то це все тихенько нівелюється. Інакше конкретні процеси переносять як на всю Росію, так і на інші країни. Наприклад, перед розстрілом Єльциним парламенту Росії, в Чечні була подібна ситуація. Вони вже дивляться наскільки та чи та провокація була вдала і впроваджують її на інших землях. Тому треба усвідомлювати всю серйозність проблеми і не сподіватися на те, що з’явиться хтось і зруйнує диктаторську систему. Мене дивує, коли зараз говорять про те, що внаслідок санкцій Росія економічно ослабне, і це її зруйнує. Санкцій замало, адже простий російський народ і без того живе погано, а пропаганда його переконує, що причина цього в Америці або ще в комусь.
 
— У чому помилка Чечні в період Другої чеченської війни, що розпочалася після рейду Басаєва в Дагестан?
 
— Чому розпочалась Друга чеченська війна? Росія зрозуміла, що вона нічого не зможе зробити, і 1996-го року фактично визнала перемогу чеченців, підписавши Хасавьюртівські угоди, і вивела війська. Але внаслідок внутрішніх розборок чеченської влади (Масхадов, Басаєв, Гелаєв тощо) трапилось найстрашніше. Згадаємо, що в Росії в 90-х роках минулого століття була так звана «семібанкірщіна». Щось подібне було і в Чечні. Для мене це є паралеллю з теперішньою Україною. Зараз в українській владі багато чвар. Це дуже небезпечний симптом. Україна має терміново зробити з цього висновки.
 
Що торкається Басаєвського походу на Хасавьюрт, то тут зрозуміло, що на цей рейд він пішов за наказом ФСБ. Йому тоді зі всього світу зібрали головорізів, які не мали жодного стосунку до чеченців. Однак для Кремля це був привід, який потрібний російським спецслужбам. Україні треба вчитися на цьому прикладі. У Грозному тоді було три нафтопереробних заводи, два хімзаводи, один газопереробний завод. Крім того, нафтове машинобудування тощо. Якби Чечня скористалася цим потенціалом і розпочала власну розбудову, то Росії було б дуже важко з нею боротися.
 
— Ви вже тривалий час живете в Україні, а отже, спостерігаєте за настроями. На ваш погляд, як в українцях формується розуміння джерела агресії, адже досі тривають політичні спекуляції і навіть заклики окремих сил, що українці і росіяни є одним народом, яких посварили зовнішні сили?
 
— Я 23 роки живу в Україні. В тому, що українська влада винна в багатьох моментах немає сумніву. Але не слід забувати, що у нас є зовнішній ворог, який зокрема впливає на певні ланки керівництва України. Москва вміло знаходить своїх агентів серед українців і блискуче використовує протиріччя в самій Україні. Я знаю багатьох етнічних росіян, які принципово засуджують дії Росії, Путіна та його кліки. Разом з тим є українці, які досі не бачать у Кремлі ворога. Проблема українського народу в тому, що, на жаль, до влади в Україні дориваються не чисті на руку люди, яких хвилюють особисті матеріальні питання. Про державу і народ вони думають в останню чергу. Їх, зокрема, і використовує Кремль.
 
— Чечня перемогла в першій війні, але згодом Москва використала внутрішні протиріччя в Ічкерії для розв’язання так званої Другої чеченської війни. Вам не здається, що й стосовно України Кремль використовує таку ж тактику?
 
— У Чечні перемогла політика батога і пряника. Росія не могла нічого вдіяти з маленькою Чечнею військовим чином. Тому Москва пішла іншим шляхом... Росія є ворогом відкритим — від неї можна очікувати чого завгодно. Чесно кажучи, остання політична криза в Україні може бути передумовою, коли Росія просто смикне за нитку і тоді трапиться все що завгодно. Скажу відверто — я налаштовуюсь на найгірше, щоб потім не довелося бути «спійманим зненацька».
 
— Росія і Чечня приречені жити поряд. Теж саме стосується й України. Якими ви бачите перспективи взаємовідносин РФ і України? І чи буде російська агресія продовжена далі через використання внутрішніх сил?
 
— Це абсолютно реальний сценарій. Проте внаслідок якихось ментальних речей він може не спрацювати, адже маю зауважити суттєвий момент в українському народі — він здатен на реальний спротив. І Майдан це довів. Я не вірив своїм очам, коли бачив, що люди йшли під кулі, коли їхніх товаришів вбивали. Українська нація довела всьому світу, що вона не просто існує, а й всіляко буде боронити себе. Судячи з того, як останні кілька років веде себе українська влада, можна зробити висновок, що це може погано закінчитися. Я не розумію, чому в них не спрацьовує інстинкт самозбереження. Проблему потрібно вирішувати, інакше Росія цим обов’язково скористається. Треба також розуміти, що Росія ніколи не полишить своїх прагнень затягнути Україну в орбіту власного впливу.
 
— Так трапилося, що чеченці, так звані кадирівці, певною мірою використовуються Росією на Донбасі. Але чеченці також воювали і воюють на боці України.
 
— Тут треба розуміти відмінність людини, яка йде за покликом серця захищати країну, і хто просто прийшов на чужу землю за гроші. Чеченці насправді в своєму кількісному значенні відіграють незначну роль у цій війні. Але треба розуміти, що ті, хто стали на бік України, є насамперед патріотами Чечні, поборниками свободи. Їх ніхто не примушував і не купував.
 
— Які ви бачити альтернативні засоби впливу на Росію з боку України?
 
— Українцям насамперед треба зміцнити себе. Є банальна річ, про яку говорять усі і яка всім абсолютно ясна — це подолання корупції. Крім того, закулісні інтриги, якісь незрозумілі «договорняки» — є головним бичем України. Зараз той же Мінськ кожен аналізує як знає. Навряд чи Росія віддасть контроль над кордоном України. Путіну довіряти не можна. Тому треба готуватись.
 
— До речі, як ви ставитеся до Мінська-2?
 
— Для того, щоб зупинити бійню, він був актуальним. Проте не можна казати, що Мінські угоди — це догма. Не розумію, чому українська влада не вимагає від країн-гарантів Будапештському меморандуму сісти за стіл переговорів — не вимагає від них виконання власних зобов’язань. Я розумію, що певні європейські країни внаслідок економічної залежності не можуть собі цього дозволити. Але ми повинні наполягати на цьому.
 
— Зараз у суспільстві точиться дискусія — чи можна разом з бойовиками сідати за один стіл переговорів?
 
— Бойовики не представляють сторону переговорів, а є виключно маріонетками Кремля. Всі ці перемовини можна розглядати в сенсі мінімізації жертв серед мирного населення. Не більше. У цьому плані контакти з бандитами мають бути, щоб пояснити їм, що вони рано чи пізно відповідатимуть за скоєне. Але не можна їх визнавати як сторону переговорів. Жодних офіційних контактів з ними бути не може. Жахливо те, що окуповані регіони в перспективі будуть у занепаді. А от Україні потрібно жити за стандартами, які вже вибудовані в світі. І до цього треба прагнути. Щодо Донбасу ми маємо чітко заявити — це окупована територія, відповідно, вся відповідальність за те, що там коїться, лягає на Росію. І з цього виходити. Інакше той нарив буде інфікувати тіло всієї України.
 
За матеріалами: зазета "ДЕНЬ"
Читати 429 разів

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Гімн

gimn1

help

Контакти

Адреса: 03150, м.Київ, вул. Антоновича, 157

тел. +38 (044) 200-22-01

E-mail:  patriot-org@ukr.net

 Прес-служба:   044 200-22-01;  063 829-77-46

                         

Соціальні мережі

Партнери партії