Стаття Миколи Голомші у блогах видання «Лівий берег» від 28 жовтня 2016 р. «Історичне рейдерство як публічна технологія глобального гібридного тероризму»
Ukrainian English French German Polish

Стаття Миколи Голомші у блогах видання «Лівий берег» від 28 жовтня 2016 р. «Історичне рейдерство як публічна технологія глобального гібридного тероризму»

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Там, де річка Нєглінная колись впадала в більшу річку Москву, стояв пагорб. Звався він в старі часи Відьомським. Нехристі, що проживали в землі Залєвшанській (Заліській, бо була за лісами — фінська Суздальська земля), творили там свої язичницькі справи. Згодом цей пагорб стали заселяти. Він отримав назву Боровицького. Ще пізніше на ньому побудували фортецю, яка отримала назву Московський Кремль. Там влаштували свою резиденцію правителі столиці Ростово-Суздальської землі, яка згодом стала Московією.

Історично правильніше називати цю землю Моксель. Так звали її корінні народи - мокша, мурома, мещера, весі, меря. Ці фінські племена заселяли колись безкрайні простори. І сьогодні ми б знали цікаву історію цього краю, якби свого часу повелителі Московії не забажали переписати першоджерела та привласнити таким чином чужу історію. Так бажання і потреби купки осіб, яким стало соромно за своїх предків, поєднались з інтересами зайшлих на тодішній трон персон прусського походження.

За «нової» історії фінські володіння, які згодом були привласненні тюркськими племенами Золотої Орди, стали називатися Росієюта вести свій історичний відлік від Русі. Правди в цьому немає ні на грам, а викривлення справжньої історії затягнулося на кілька століть. Сьогодні, зрештою, відбувається очищення історії від того бруду, який за цей період нашарувався у вигляді псевдоісторичних вчень, книг, історій, міфів, фільмів тощо, яких наплодили на догоду кремлівським ханам-царям, генсекам та президентам догодливі прислужники.

Однак навіть попри беззастережні факти правди і об’єктивності, що виринають зараз із вікового небуття, нинішня Московія не бажає поступатися цинічно приватизованою, а радше анексованою історією. Ось, наприклад, декілька років тому у Санкт-Петербурзі відбулась міжнародна наукова конференція "Початки Руського світу". Вона була присвячена 1150-річчю походу русів (!) на Константинополь. Це подавалось як переддень міжнародного дипломатичного визнання держави Русь - попередниці Росії.

Але ідея проведення конференції полягала в іншому — відштохнувшись від дати походу київського князя Аскольда на Константинополь, встановити нове державне свято — День Стародавньої Русі. Саме на цю пропозицію кремлівських посіпак зголосилися учасники заходу, доручивши оргкомітету "направити звернення до керівників держав Росії, України і Білорусі, а також до Міжпарламентської асамблеї країн-учасниць СНД з пропозицією оголосити 25 червня всенародним державним святом - Днем Стародавньої Русі, оскільки цей день по праву є днем державності російського, українського та білоруського народів".

Таких випадків довільного, але обов’язково прокремлівського трактування історії, можна нарахувати безліч. Остання на сьогодні «визначна ініціатива» путінських істориків — встановлення пам’ятника хрестителю Русі князю Володимиру у Москві, на Боровицькій площі. Монтаж бронзової скульптури вже розпочали і на початку листопада плануєтьс урочисте відкриття. За задумом авторів, фігура князя сягатиме 24 метра і буде більшою за аналогічний пам’ятник у Києві (20,4 м).

За історичним рейдерством Кремля, яке сягає віків, нині відчувається не лише відчайдушне бажання втримати державну облуду в центрі міжнародної уваги, а й значно більше — відновити єдиний центр управління нашою (пострадянською, зокрема) дійсністю. Це, своєю чергою, дасть можливість на такій базі створити єдиний пульт управління глобальним майбутнім. За новітніх технологій (у креативно-технологічних форматах глобального гібридного тероризму) маніпулятивного впливу на свідомість пересічних громадян (особливо враховуючи живучість радянських ідеологічних шаблонів в головах заначної частини людей старшого віку в РФ та Україні), не так вже й важко повернути дійсність у нове, технологічне за формою, але середньовічне за змістом мракобісся.

Те, яким чином такі технології працюють, ми бачимо за результатами соціологічних опитувань громадян РФ. А як вони можуть реалізовуватися — на сході України і в Криму. Не буду вдаватися в детальний аналіз, скажу лише про ефективність підміни сутності поняття «правда». У версії путінських технологів це звучить так - все неправда, є лише версія про правду, і ми знаємо цю версію краще за інших. За умов динамічного технологічного різноформатного розповсюдження заданих тем і тез «попадання» в цільову аудиторію є абсолютно реальною задачею, з якою путінці справляються на даному етапі досить ефективно. І вже не тільки в масштабах України, СНД чи ЄС, а це відчутно вже і в США та загалом у глобалізованому світі. Тут варто додати, що в операціях інформаційно-контентного домінування та духовно-психологічного протиборства, які проводять спеціалісти російських спецслужб, достатньо велика роль відводиться питанням віри, особливо боротьби за її витоки. І тоді стає абсолютно зрозумілою мотивація і мета встановлення пам’ятника київському князю Володимиру на Відьомській горі татарського улуса Москва Заліської землі. В боротьбі за свідомість і серця симпатиків нової глобальної імперії путінці віддають належне емоційно-міфологізованому аспекту людського сприйняття минулого, дійсності і світових перспектив. Але на відміну від позитивно-творчих емоцій та мотивацій, які обов’язково мають бути присутніми в будь-якому середовищі життя і які є відправною точкою для креативно-творчого позитивного розвитку індивіда і громади, в кремлівсько-сурковському варіанті емоції мають тотально негативне забарвлення амплітуди страхів, непевностей, принижень заради примітивізованого тваринного виживання і служать засобом уярмлення душі і тіла пересічної особи, громади, округів, автономно-федеральних утворень в путінській РФ.

Боротися з сучасними технологіями та стратегіями кремлівського глобального гібридного тероризму, який часто і примітивізовано подають як агресивну пропаганду, засобами контрпропаганди є шляхом у глухий кут і заявкою на тотальну поразку. На жаль, це не завжди розуміють навіть високі посадові особи, відповідальні за пул функціональних сфер інформаційної безпеки країни. Перемогти публічний негатив будь-якого масштабу можна лише публічним позитивом постійного продукування. Але не штучного (чи рекламно-піарного), що було властиво радянському періоду і що залишається на озброєнні путінців, а природного позитиву правди, який є результатом реалізації творчих можливостей громад і громадян та приносить їм задоволення від життя і усвідомлення власних перспектив і гідностей сьгоднішнього життя в Майданній Україні.

Щодо історичного рейдерства як складової глобального гібридного тероризму, яке Кремль використовує для збереження своєї псевдоісторичної та криваво-імперської величі, то нашою відповіддю має бути правда і лише правда при обов’язковій тотальній публічності. Сильнішої зброї у світі не придумають.

Читати 433 разів Останнє редагування Останнє редагування 29 жовтня 2016

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Гімн

gimn1

 _______________________

help

Контакти

Адреса: 03150, м.Київ, вул. Антоновича, 157

тел. +38 (044) 200-22-01

E-mail:  patriot-org@ukr.net

 Прес-служба:   044 200-22-01;  063 829-77-46

                         

Соціальні мережі

Партнери партії